Відображаються усі з 10 результатів
Відображаються усі з 10 результатів
Найчастіше садять навесні. Просто тому, що так спокійніше: земля вже тепла, нічних морозів немає, і рослина швидко приходить до тями після посадки. Осінню теж садять, але зазвичай у теплицях або там, де зима м’яка. Якщо є сумніви — краще не ризикувати і почекати до весни.
Дивіться на коріння. Воно має бути живе, не сухе і без запаху гнилі. Пагони — гнучкі, не ламаються від легкого згину. Листя без плям і дивних слідів. Якщо рослина виглядає втомленою вже на старті, дива після посадки не буде.
Важку, забиту землю екзоти не люблять. Їм потрібен легкий, пухкий ґрунт, який нормально пропускає воду.
Цитрусові та гранат краще почуваються в трохи кислому середовищі.
Хурма й ківі — у нейтральному.
Унабі та гуава ростуть добре там, де ґрунт «дихає».
Застій води біля коріння — найшвидший спосіб угробити саджанець.
Без крайнощів. Земля має бути вологою, але не мокрою. Цитрусові й гранат не люблять переливу. Хурма та ківі під час активного росту п’ють більше, особливо в спеку. Краще перевірити ґрунт рукою, ніж лити «на всяк випадок».
Нічого надскладного. Забирають слабкі пагони, мульчують землю, щоб вона не пересихала, і слідкують, щоб рослині вистачало сонця. Ківі та актинідії без опори нормально не ростуть — це потрібно врахувати одразу, а не потім.
Можна, якщо не робити з них джунглі. Коли є світло й простір, проблем не виникає. Головне — не загущувати посадки.
Так, оптові замовлення приймаємо. Працюємо з фермерами, тепличними господарствами та ландшафтними проєктами. Доставку по Україні організовуємо без «сюрпризів».
Ще років десять тому інжир у нас вважався чимось нереальним, а зараз його вирощують навіть на півночі країни. Весь секрет у тому, щоб не намагатися ростити його величезним деревом, а формувати кущем. Так він і зимує краще, і врожай віддає швидше. Якщо ви вирішили купити саджанці інжиру, знайте — це чи не найшвидша культура: плоди часто з’являються вже наступного року після посадки, а іноді навіть у перший сезон.
Ми в розпліднику SAD-UA пропонуємо купити інжир від виробника. Ми пакуємо саджанці вручну, обкладаючи живе коріння мокрим торфом. Це гарантує, що рослина доїде до вас «бадьорою» і відразу піде в ріст, а не буде місяць думати, чи приживатися їй.
Я вибрав три варіанти, які перевірені нашими зимами та коротким літом:
Муасон (Кримський чорний). Це справжній смак дитинства для тих, хто бував у Криму. Плоди темно-фіолетові, майже чорні, а всередині — справжнє солодке варення. Інжир Муасон гарний тим, що дає дві хвилі врожаю. Він компактний, тому його простіше за все пригинати до землі на зиму.
Брунсвік. Мабуть, найбільш «живучий» сорт для України. Він витримує короткі морози до $-20$°C, але під укриттям йому взагалі нічого не страшно. Плоди у нього великі, світло-зелені з легким рум’янцем. Якщо хочете купити саджанці інжиру Брунсвік, знайте — він один із найбільш солодких. М’якоть у нього як мед.
Київський великоплідний. Ця назва каже сама за себе. Сорт виводили спеціально під наш клімат. Він швидко відновлюється, навіть якщо зима була зовсім неласкавою. Плоди великі, соковиті. Київський великоплідний інжир краще за інші сорти переносить вологу погоду, коли плоди інших сортів можуть тріскатися.
Інжир — рослина проста, але має свої «пунктики»:
Садіть «у яму» під нахилом: Це головна хитрість. Садіть саджанець під кутом 45 градусів. Це не для краси — так восени вам буде набагато легше притиснути гілки до землі, щоб вкрити їх.
Сонце — це все: Тільки південна сторона, бажано під захистом стіни будинку. Це додасть дереву зайвих пару градусів тепла вночі, що критично для дозрівання плодів у вересні.
Голодний пайок у серпні: З кінця літа припиняйте поливати інжир. Гілки мають перестати рости і «задерев’яніти» до холодів. Якщо вони будуть зеленими і соковитими в жовтні — вони просто змерзнуть.
Коли шукаєте, де купити саджанці інжиру, дивіться на те, як їх відправляють:
Свіжість: Викопуємо прямо перед пакуванням.
Надійна доставка: До Києва, Львова чи Харкова інжир доїде у вологому субстраті, без пересихання.
Ціна: На саджанці інжиру ціна у нас без посередників, бо ми самі їх вирощуємо.
